Синдром дефіциту уваги і гіперактивності (скорочено СДУГ; англ. Attention-Deficit / Hyperactivity Disorder (ADHD)) – неврологічні-поведінковий розлад розвитку, що починається в дитячому віці. Проявляється такими симптомами, як труднощі концентрації уваги, гіперактивність і погано керована імпульсивність.

Необхідно відзначити, що в клінічній практиці частіше спостерігаються збіг симптомів: порушення мови, нав’язливі руху, порушення сну та інші. Важливо, що фактом, СДУГ приділяється увага тільки тоді, коли дитина починає ходити в школу і в наявності шкільна дезадаптація і невстигання.

З точки зору фізіологічних механізмів, увага пов’язана з функцією моделюючої системи мозку, яка включає в себе ретикулярну формацію, таламус, лімбічну систему (гіпокамп, гіпоталамус, мигдалину, лімбічну кору) та їх зв’язків з лобовим неокортексом. Дисфункції моделюючої системи і виникнення СДУГ сприяють гіпоксичні стани та інші шкідливі фактори в пре- і інтранатальному періоді.

Вивчення анамнезу показує, що у багатьох дітей з СДУГ на першому році життя виявляється синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості, що проявляється загальним занепокоєнням, порушенням сну і апетиту, частими зригуваннями, тремором (тремтінням) підборіддя і рук. У віці від 1-го року до 3-х років малюків зі СДУГ відрізняють підвищена збудливість, рухове занепокоєння, порушення сну і апетиту, деяке відставання в психомоторному і мовному розвитку. До трьох років з’являються такі особливості, як моторна незручність, відволікання і імпульсивність, упертість і негативізм.

У дошкільному віці нерідко спостерігається затримка у формуванні навичок охайності, що супроводжується нетриманням сечі (енурез) або калу (енкопрез). Максимальна вираженість проявів СДУГ зберігається до віку 6 – 7 років, коли відбувається формування писемного мовлення (письмо, читання). Характерно порушення академічних навичок і проблем поведінки.

В даний час розроблені стандартизовані діагностичні критерії СДУГ.

Використовуються Класифікація Американської психіатричної асоціації DSM-IV, анкета Коннерсу, рекомендовані ВООЗ. Ставити діагноз СДУГ повинен лікар, проте педагоги і психологи повинні бути знайомі з діагностичними критеріями, щоб своєчасно націлити батьків на візит до лікаря-фахівця. Доктор ретельно аналізує критерії відповідності з діагнозом, виходячи з того, що симптоми можуть видозмінюватися з віком, зберігатися протягом декількох років або мати неповний тип.

Окремі симптоми СДУГ необхідно диференціювати (відрізняти) від проявів інших захворювань. Дисфункції щитовидної залози можуть протікати з підвищеною збудливістю, запальністю, поспіхом, порушенням уваги і зниженням інтелектуальності. Схожі з СДУГ симптоми відзначаються у дітей з порушенням слуху. Деякі види епілепсій, що протікають з «малими» нападами приймаються оточуючими як епізоди неуважності та інше. Необхідно враховувати, що лікування має значні відмінності.

Реабілітація та диспансерне спостереження за дитиною, c перенесеним перинатальним гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС, здійснюється до кінця першого року життя, далі, як правило, дитина «знімається» зі спостереження. Важливим фактом є те, що в перші 2 – 3 роки життя формуються нейронні ансамблі, які стають фундаментом для подальшого навчання. Тому рання діагностика та корекція СДУГ повинні бути орієнтовані на дошкільний вік, коли компенсаторні можливості мозку великі.

Якщо вас турбує поведінка вашої дитини, ви можете звернутися за консультацією до нашого дитячого невролога Варешнюк Є.В., котра проведе точну діагностику згідно з міжнародними критеріями для виключення діагнозу СДУГ.

Інші наші статті читайте тут